Один день з життя міста

Чи знаєте ви, у чому полягає краса міського життя? А його різноманіття? Краса – це і є те різноманіття, яким наповнюється місто. Різноманіття – це його жителі. Такі різні люди, які щодня прокинувшись поринають у океан буденних справ. Борються із злиднями, труднощами, самими собою. Розділяють із коханими та дорогими людьми моменти радості, хвилини щастя. Кожен з яких на якийсь час відкладається у пам’яті, свідомості.

Місто, як жива істота, має свою пам’ять, у якій ми, люди, також існуємо, хоча б і на певний час. Воно вловлює всі моменти, якими живуть люди. Надає задній план на фотографіях, дозволяє використовувати власні простори для того, аби ми мали улюблені місця, щоб гуляючи тією чи іншою вулицею, нас накривало спогадами і ми повертались у минуле. Або зовсім навпаки, уявляли, що будемо робити через рік, два, десять, знов, коли заблукаємо і опинимося тут. Більш дорослі, можливо, розумніші, досвідчені.

Сотні тисяч, мільйони людей розфарбовують міські красоти. Різні кольори, різні відтінки. Більш того, вони роблять це не лише фарбами. В житті міста існують ще й звуки. Якби вам запропонували уявити ранню осінь, наприклад, дев’яту ранку, що б тоді постало перед вашими очима? Яку картинку показує фантазія? Зелені дерева, сонце ще не лише світить, а і гріє, безхмарне, блакитне небо, легко вдягнені люди. Задайте другу це ж саме запитання. Яку відповідь він дасть? Певна, відмінну від вашої або моєї. У цьому і полягає різноманіття. А як щодо звуків у тій же ситуації? Лунають сигнали автівок, голоси людей, співи птахів. А що, якщо це ще не все? Різні природні фактори слугують доповнюючими елементами у намальованій нами картині. Наприклад, повітря, аромати, температура. Кожен з них допомагає скласти пазл життя, промальовуючи всі деталі, не забуваючи про пори року та те, що кожна з них особлива.

Якщо провести паралель міста чи природи із людиною, можемо прийти до висновку, що як і чотири пори року, кожна людина особлива. Ми маємо характерні зовнішні ознаки, як, наприклад, восени помаранчеве листя. В нас різні голоси, як птахи можуть співати лише навесні. Різноманіття характерів, як веселка на небі після літнього дощу. І все такі ж одноманітні бажання до змін на краще, які загадуємо в Новорічну ніч.
Хоч все у цьому світі і різне, а люди не виняток, а, швидше, підтвердження, є в нас і щось спільне. Полягає воно, прийманні, у тому, що всі ми народились на планеті Земля, проживаємо в одному місті та кожного ранку розплющуємо очі. Цього досить, аби прожити один день. І прожити його разом із містом.

01.12.2014

Добавить комментарий