Я тону. Тону?

Я тону в мыслях, чувствах, эмоциях, людях. Самое ужасное, что тону именно в людях. До последней частицы себя теряю в каждом, кого называю другом, в кого влюбляюсь и кто просто симпатичен мне как человек. Эмоции накрывают с головой, и теряю себя. Чувства – наполняют от и до. А мысли…мысли просто переполняют и мешают рассуждать трезво. […]

Як настає вечір

Найгарнішу палітру кольорів наші очі бачать з настанням вечора. Сонце сідає. Небо ніби вдягаює на себе різноманітні барви. Темнішає. Особисто для мене, немає нічого ліпшого, ніж вечори пізньої осені чи ранньої весни. Та невелика кількість днів особливо наповнюється холодними відтінками і лише зрідка прорізаються теплі. Складається враження, що між ними відбувається сутичка за право першості. […]

Забей

А я взяла бутылку любимого вина и сидела в закрытой квартире. Мое любимое, теплое одеяло заменило людей. Хотелось побыть наедине с собой и мыслями. Окунувшись в кучу тепла и уюта от комфорта казалось, что я перенеслась в какое-то волшебное место, а не сижу на полу оперившись на диван у себя дома. За окнами и дверями […]

Старые ботинки

Во время моего пути к маршрутке в университет я прохожу несколько километров. Это полезно – ходить пешком хотя бы такое небольшое расстояние каждый день. В общей сложности, это всего несколько тысяч метров, но и этого многим хватает с головой. Есть возможность подышать воздухом, послушать музыку, размять ноги и разносить новенькие ботинки. Наверняка, вы слышали выражение: […]

Сами виноваты

В моменты наибольшего своего огорчения ищем пути падения в пропасть. Пропадаем, часами блуждая в своей голове, в плену у мыслей. Когда гораздо проще набрать кислорода в шприц, вставить иглу и вонзить ее в вену. Самый простой и дешевый способ смерти. И самый болезненный. Бывало, что не раз приходилось разочаровываться в людях. Не так ли? Признайтесь […]

Шлях на Голгофу

Під цими словами кожен розуміє щось своє, адже їх можна трактувати по різному. Ті хто знає історію розуміють, що може йтися про Ісуса. Насправді я не буду багато казати про нього. Не сьогодні, не зараз, не в цю годину. Взагалі, якщо гори великі, то на них важко взбиратися, особливо, якщо вони круті чи скелясті. Це […]

Повість про ватру

Вечори проведені з моїм дідусем для мене найцінніші. Він знав чимало всього, а його історії були найцікавіщими. Найбільше, мені подобалось слухати про вогнище. Він не дуже любив це слово, тому називав його синонімом «ватра». Його розповіді починались з того, що він підпалював цигарку, робив тягу та трохи згодом ми разом поринали у дивовижний світ уяви. […]